Айстра опис: “Айстри” квіти твір-опис – читати онлайн

Вараська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

Конспект уроку

з української мови

у 2 класі.

Розвиток

зв’язного мовлення

„Опис предмета

за малюнком,

змістом загадки

та запитаннями“

розробила

вчитель початкових класів

Манелюк

Наталія Володимирівна

2017

ТЕМА. Опис предмета за малюнком, змістом загадки та запитаннями. (Опис айстри.)

МЕТА. ♦ Ознайомити учнів із зовнішнім виглядом квітки айстри, походженням її назви.

♦ Вчити дітей будувати невеликі тексти-описи, закріпити в словнику школярів назви частин рослини, кольорів тощо;

♦ Розвивати образне мовлення і культуру мовлення.

♦Виховувати естетичні почуття, дбайливе ставлення до квітів, здатність захоплюватися їх красою.

ОБЛАДНАННЯ. Ілюстрація ( фотографії) квітки айстри, букет осінніх квітів (чорнобривців, жоржин, хризантем), ребус «айстра», загадка, вірші, мульти-руханка «Осінь», «вальс квітів» П.І. Чайковського із опери «Спляча красуня» (відеозапис, аудіозапис).

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Привітання

Усі сідайте тихо діти,

Домовляймось — не шуміти,

Руку гарно підіймати,

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати,

Щоб не було нам мороки.

Всі готові до уроку?

Учні: «Усі!»

Тож гаразд. Часу не гаймо

І урок наш починаймо.

2. Релакс

Вчитель. Побажаємо собі успіху! Посміхнімося! Нехай гарний настрій допоможе нам міркувати, бути розумними, кмітливими.

II. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів

Вчитель. Перш ніж почнемо працювати, згадайте вимоги до усного мовлення.

Усне мовлення:

● правильне; ● грамотне; ● чітке; ● зрозуміле; ● емоційне.

— А тепер налаштуємось на роботу. Для цього промовимо чистомовку.

Ок-ок-ок – розпочався урок.

Ень-ень-ень – за вікном осінній день.

Ас-ас-ас – у нас веселий клас,

Зі-зі-зі – ми чудові друзі.

Уть-уть-уть– ми вирушаємо в путь.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Вчитель. Послухайте вірш українського поета Дмитра Павличка і зробіть передбачення, який предмет будемо описувати на уроці.

Небеса прозорі,як глибінь ріки,

падають, як зорі, явора листки.

А над полем нитка дзвонить, як струна.

Зажурилась … (квітка) — чує сніг вона.

■ Діти, погляньте, які квіти в нашому букеті. (Айстри, чорнобривці, жоржини, хризантеми.)

■ Які ці квіти? (Гарні, барвисті, чарівні, яскраві, осінні.)

ІV. Повідомлення теми уроку

Сьогодні на уроці ми з вами здійснимо мандрівку до красуні Осені. На барвистих клумбах Осені квітують чорнобривці яскраві, червоно-оранжеві браві хлоп’ятка, айстри — голівки кругленькі: бузкові, рожеві і навіть біленькі. Справжнісіньке диво — прекрасні жоржини та хризантеми , осінньої клумби величні царівни.

Вчитель. Про які осінні квіти згадується у вірші?

1. Розгадування ребуса.

’ Мак к=Й СОН” трава” (айстра)

Вчитель. Отже, сьогодні на уроці будемо складати художній опис осінньої квітки — айстри.

IV.   СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота в зошиті

Завдання 1. Відгадайте загадку, подану в зошиті. Скажіть, про що ми сьогодні будемо говорити.

Осіння квітка сукню вділа

Рожеву, синю,ніжно-білу.

Стоїть ,неначе їжачок –

У неї сотні пелюсток. (Айстра)

Вчитель. Сіли рівненько, зошит поклали косо, правий лікоть лежить на парті. Запишемо відгадку у зошит.

Завдання 2. Розгляд малюнка. Дайте відповіді на запитання.

— Як називається зображена квітка? (Зображена квітка називається айстра.)

— Коли вона цвіте?( Вона цвіте навесні та восени)

— Яке у рослини стебло?(Стебло у рослини високе,зелене.)

— Які у квітки пелюстки? (У квітки пелюстки пишні, стирчать, охайним віночком оточують серцевинку. )

— Які кольори переважають у її забарвленні? (У її забарвленні багатство кольорів . Вона буває білою, рожевою, бордовою, фіолетовою, червоною, помаранчевою.)

— Що ти знаєш про цю квітку?

2. Розповідь вчителя

(Звучить аудіо запис «Вальс квітів» П.І. Чайковського із опери «Спляча красуня»).

Айстри – від давньогрецького asteros – зірка.

За легендою, потрапила айстра-зірка на Землю в одну із літніх ночей. Щовечора на небі з’являвся місяць, і на небесному полі на прогулянку збиралися дорослі зорі та маленькі зірочки. Вони відразу заводили нічний танок. Коли зорі посміхалися, земляни бачили їх легке мерехтіння, а коли ж малі зірочки розпочинали свій небесний танок, землянам ввижалися дивовижні зорепади. Та одного разу зовсім маленька зірочка, спіткнувшись, покотилася до небокраю й упала на землю. Вона опинилася на м’якій перині трави. Високо над нею горіли яскраві вогники – це були її зорі-сестриці. Зірочка почала плакати і кликати сестер і матір, але чула лише земний шепіт трав. Знесилена, вона заснула. Прокинувшись від співу пташок, зірочка побачила зовсім інший світ – світ без зірок. Лише яскраве сонечко заливало своїм теплом землю. Один із промінців зігрів її личко – і воно засяяло. Але відірватися від землі зірочка не змогла, адже її промінці застигли і перетворилися на корінці, стебла, листки та тоненькі променисті пелюстки. Уночі вона дивилася на свою рідню, яка на небосхилі сяяла різнокольоровим сяйвом, а вдень віддавала це сяйво розкритими до неба квітами. Мандрівники вночі орієнтуються за зірками небесними. А на Землі їх помічницею є айстра, бо ж яскравим своїм виглядом ця квіточка серед темних трав у зоряну ніч указує місця відпочинку.

3.Фізкультхвилинка.

Мульти-руханка «Осінь»

4. Доповнення речення словами-ознаками.

(Слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які?)

Квіти — білі, червоні, рожеві.

Пелюстки – довгі, гострі,кольорові.

Стебло – тонке, високе, тверде.

Листочки — різьблені, тоненькі, зелені.

5. Творча робота.

Скориставшись словами з довідки ,скласти власний опис айстри .

Слова для довідки: квітка осені, розквітла у вересні, схожа на зірочку, прикрашає квітник ,пелюстки злегка закручені, квіти різнокольорові, солодкуваті пахощі.

Опис айстри

Айстра — квітка осені, яка схожа на зірочку. Вона розквітає у вересні. Її пелюстки злегка закручені, квіти різнокольорові. Ця квітка прикрашає усі квітники своїми солодкуватими пахощами.

V. Підсумок уроку. Рефлексія

Вчитель. Чи сподобалась вам сьогодні робота на уроці?

— Які назви осінніх квітів ви знаєте?

♦ Релакс.

Вчитель. Діти, посміхніться одне одному , ми чудово сьогодні попрацювали!

Усі розумниці та розумники!

Всі діти, беручись за руки, говорять:

Я – кращий!Ти – кращий! Ми – найкращі!

опис рослин. Реферат – Освіта.UA

У рефераті подано відомості про такі рослини як айва довгаста, айлант найвищий, айстра альпійська, аконіт волотистий

Айва довгаста

(біжалма)

Cydonіa oblonga

Невелике дерево родини розових, підродини яблуневих. Листки коротко-черешкові, овальні, темно-зелені. Квітки великі, двостатеві, п’ятипелюсткові, білі або блідо-рожеві. Цвіте у травні — червні. Плід — яблуко груше-подібної форми, лимонно-жовте, кисло-солодке, терпке.

Вирощують як плодову культуру.

Плоди вживають у свіжому і переробленому вигляді. Листя використовують у косметиці для зменшення зморщок.

Плоди айви містять аскорбінову кислоту, дубильні речовини, органічні кислоти, мінеральні речовини (залізо, мідь), ефірну олію.

Плоди айви мають антиатеросклеротичну, в’яжучу, кровоспинну, сечогінну, гіпотензивну, та антисептичну дію.

Застосовують плоди айви при анемії, проносах із кровотечами, набряках, гіпертонії, атеросклерозі, гепатитах, холангітах, холециститах, маткових кровотечах, при відсутності апетиту. Відвар насіння айви (1:20) вживати по 1 ст. ложці 4 рази на день при ентероколітах.

Зовнішньо — відвар насіння і листя (1:20) для полоскання горла при ангіні, примочок при опіках, потрісканій шкірі.

Айлант найвищий

(китайський ясен, токсикодендрон високий)

Aіlanthus altіssіma

Листопадне дерево родини симарубових, до 20 м заввишки. Крона розлога, молоді гілки опушені, темно-жовті. Листки чергові, непарно-перисті, 60 — 80 см завдовжки, з 13 — 25 видовжено-яйцеподібними листочками. Квітки дрібні, одно- або двостатеві, 5-пелюсткові, зеленувато-білуваті, зібрані в довгу верхівкову волоть до 30 см завдовжки. Цвіте у червні — липні. Плід — яскраво-червоно-коричнева крилатка.

На Україні розводять у садах і парках як декоративну рослину.

Для виготовлення лікарських форм використовують кору, листя, квіти і плоди.

Кора айланта містить дубильні речовини, алкалоїди, сапоніни, стерини, лактон симарубін, кумаринів гетерозис, гіркої речовини.

Галенові препарати айланту виявляють антимікробну і протизапальну дію. Настоянка сухих стиглих плодів використовують при виготовленні препарату ангіноль, який призначають при лікуванні ангін.

У народній медицині кору і листя використовують як засіб проти стьожкових глистів і дизентерії, а плоди — при геморої та як засіб, що регулює менструації. Листя, крім того, вважається ефективним засобом при лейшманіозі. В гомеопатії квітки, молоду кору і свіжі пагони використовують при скарлатині й дифтерії, а плоди — при нирковокам’яній і жовчнокам’яній хворобах та як протираковий засіб.

Внутрішньо — настій листя або кори айланта (20 г на 200 мл окропу, настоювати 50 хв.). Пити по 50 мл тричі на день. Настоянку листя або плодів (1:5). Приймати по 25 крапель тричі на день після їди.

Зовнішньо — настій листя, кори або плодів (1:10). Обмивати пошкоджені ділянки шкіри при дерматиті, екземі.

Айстра альпійська

(іванок)

Aster alpіnus

Багаторічна трав’яниста розсіяно-опушена рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, розгалужене лише у суцвітті, до 70 см заввишки. Листки чергові, сидячі, цілісні. Квітки зібрані в кошики, світло-, або темно-голубі. Цвіте у липні — серпні. Плід — сім’янка з чубком.

Росте на кам’янистих і вапнякових місцях, узліссях, по чагарниках.

Для виготовлення лікарських форм використовують суцвіття, які збирають на початку цвітіння.

У суцвіттях айстри альпійської містяться алкалоїди та сапоніни.

Галенові препарати айстри мають відхаркувальні, протизапальні властивості.

У народній медицині вживають настій суцвіть айстри альпійської (1:10) по 1 ст. ложці 4 рази на день при бронхітах, кашлі й ломоті в кістках, при золотусі, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, запорах, туберкульозі легень, туберкульозному лімфаденіті.

Зовнішньо — настій айстри (1:10) при захворюваннях шкіри (дерматит, екзема).

Аконіт болотистий

(коники, катрофоя, чорне зілля, омега)

Aconіtum panіculatum

Багаторічна трав’яниста рослина родини жовтецевих. Корені потовщені. Стебло опушене, залозисте. Листки чергові, глибоко п’яти-семи-роздільні. Квітки зигоморфні, голубі або темно-голубі, зібрані в китицю. Цвіте у липні — серпні. Плід збірний, з листянок.

Росте в карпатських лісах і на узліссях.

Як красиву декоративну рослину аконіт вирощують любителі квітів. Культивуючи аконіт на присадибній ділянці з часом втрачає свою отруйність і стає не шкідливим.

Для виготовлення галенових препаратів використовують траву і бульби. Траву заготовляють до цвітіння, бульби — восени.

Коренебульби містять алкалоіди, кумарини, органічні кислоти. З алкалоїдів — аконітин, аконіфін, зонгорин, зонгорамін та інші. Трава, крім алкалоїдів містить флавоноїди, аскорбінову кислоту.

Галенові препарати аконіту (настоянка) проявляють болетамувальну, антимікробну, антибластомну властивості.

Внутрішньо — настоянку (1:5) приймати по 5 крапель на 30 мл води двічі на день при мігрені, зубному болю, злоякісних пухлинах.

Зовнішньо застосовують у вигляді мазі, настоянки при ревматизмі, невралгіях, ішіасі, простудних захворюваннях. Для розтирання суглобів 10 крапель настоянки на 20 мл горілки, або 10 крапель настоянки на 20 мл олії — для розтирання суглобів, м’язів, грудей при простудних захворюваннях.

В стародавнім Римі аконіт використовували для отруєння осуджених на смертну кару.

Слід пам’ятати, що рослина смертельно отруйна і не допускати передозування.

Симптоми отруєння: галюцинації, судоми, збудження, свербіння шкіри, загальна слабість, слинотеча, пітливість, втрата чутливості, болі в ділянці серця, аритмії, фібриляція шлуночків.

Лікування: промивання шлунку, призначення послаблюючих засобів. Призначають магнію сульфат всередину — 25 г, крім того магнію сульфат вводять внутрішньо-м’язово, показано введення в шлунок активованого вугілля, можна промивати шлунок 0,5% розчином таніну.

Для покращення роботи серцево-судинної та дихальної системи вводять кофеїн, розчин камфори олійний, для зняття судом призначають розчин барбамілу 10% — 5 мл, атропіну сульфат 0,1% — 1 мл, зігрівання тіла.

10.01.2012

Квіти айстри – опис. Айстра солончакова

Айстра солончакова, у перекладі з латинського — Aster tripolium, її друга назва — триполиум звичайний. Це дворічна гола трав’яниста рослина. Стебло порожнисте, він розгалужується вгорі, висота його коливається в межах від десяти до сімдесяти сантиметрів.

Листки чергові широко — ланцетні, їх ширина до восьми міліметрів, вони прилягають до стебла. Нижні — черешкові, лопатоподібні, а верхні — довгасто-ланцетної форми, сидячі. Квітки зібрані в невеликі кошики. Жіночі, язичкові – розташовані по краю, зазвичай вони блакитного або рожевого кольору.

Серединні квітки двостатеві жовтого забарвлення, трубчасті. Кошики запашні, порівняно великі, представлені щитковидными мітелками. Плід у вигляді сім’янки з довгим чубчиком, він добре розноситься вітром на далекі відстані. Починає цвісти айстра солончакова в середині травня.

• Фото на початку тексту кликабельно

• Розповсюдження

Зустрічається ця рослина на Далекому Сході, в Сибіру, в Україні, росте в світлих лісах, на солончаках і степових схилах, серед чагарників.

• Використовувана частина

До використовуваної частини відносяться квітки, стебла, а також і листя рослини, іноді використовують і корені айстри. Хімічний склад ще в недостатній мірі, але відомо, що присутні флавоноїди, сапоніни і алкалоїди.

• Збір і заготівля сировини

Суцвіття і прийнято збирати траву в період цвітіння, а ось коріння заготовляють восени. Сировину сушать у провітрюваному місці, наприклад, під навісом або на горищі. Краще укладати на піддони або на звичайну щільний папір, розкладати краще пухко, це дасть йому можливість швидше просохнути.

Застосовуються також і спеціально обладнані приміщення, у них сировину готується набагато швидше, там підтримується постійна оптимальна температура, яка не повинна перевищувати п’ятдесяти градусів.

Зберігати сировину слід не більше двадцяти чотирьох місяців, так як, по закінченні цього часу, вона просто втрачає свої лікувальні властивості, отже, стає абсолютно марно готувати з нього відвари і настої.

• Вирощування і догляд

Зазвичай солончаковую астру не використовують з декоративною метою, але якщо, все – таки, вам захотілося її висадити в своєму саду, тоді потрібно знати деякі особливості її вирощування та догляду.

Найкраще її садити на світлому ділянці, куди потрапляє достатню кількість сонячних променів. В грунт необхідно внести невелику кількість органічних добрив, щоб земля стала більш родючою.

Грунт має бути добре дренується, так як рослина не любить надто зволожену місцевість. Якщо висадити астру на сирій ділянку, то її коренева система може піддатися процесу загнивання, при цьому листя почнуть жовтіти, все це може призвести до зупинки її розвитку.

Догляд за нею абсолютно звичайний, необхідно помірно поливати рослину, щорічно можна вносити органічні добрива, а також рекомендується пересаджувати раз на три роки в нове місце. Розмножують живцями або поділом куща.

• Застосування

Ця рослина має муколитическим властивістю, тобто, сприяє гарному відхаркувальній ефекту. Отже, рекомендується застосовувати солончаковую астру при захворюванні органів дихання, які супроводжуються сухим кашлем.

У народній медицині це лікарська рослина застосовують при туберкульозі легенів, звичайно, в цьому випадку, не можна покладатися тільки на астру, це буде верх нерозсудливості. Така патологія повинна лікуватися у спеціалізованих закладах лікарем – фтизіатром.
І якщо вже він вважатиме, що потрібно приймати це рослина у вигляді відварів і настоїв, що навряд – чи, тоді можна буде його вживати. Варто сказати, що айстра не застосовується офіційною медициною.

Цілителі застосовують солончаковую астру при захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту, при неврастенії. Використовують і як зовнішній засіб, з метою лікування шкірних захворювань, а також при патології органу зору.

• Рецепти

— Для приготування водного настою вам знадобиться п’ятнадцять грамів сухих квіткових кошиків, які необхідно подрібнить в ступці або просто розтерти між долонями, а потім залити двісті мілілітрів окропу.

Розчин необхідно настояти протягом години, а потім процідити через подвійний шар марлі. Приймати його рекомендується по одній столовій ложці чотири рази на день як відхаркувальний засіб при бронхіті, трахеїті, а також і туберкульозі легенів.

— Для приготування відвару необхідно взяти три столові ложки кореня, його потрібно обов’язково подрібнити, це можна зробити за допомогою ступки, або просто його дрібно накришити. Потім додати до цієї сировини шістсот мілілітрів окропу і поставити варитися на слабкий вогонь приблизно на п’ятнадцять, двадцять хвилин.

Після закінчення цього часу зілля слід зняти з вогню, дати йому добре охолонути, потім необхідно взяти подвійний шар марлі і акуратно процідити відвар, після чого він вважається готовим до вживання.

Приймати його слід по сто п’ятдесят мілілітрів при сухому кашлі, три рази в день при гострому або хронічному бронхіті, як відхаркувальний засіб.

Висновок

З декоративною метою ця рослина практично не застосовується, в силу його невзрачности, так як квіти айстри солончакової досить – таки дрібнуваті. Тому не можна сказати, що вона користується популярністю у садівників – аматорів.

Будьте здорові!

Тетяна, www.mednarodna.com.ua

импорт arcpy, os, sys

mapPath = arcpy.GetParameterAsText (0) # Test1.mxd
mxd = arcpy.mapping.MapDocument (mapPath)
layerList = arcpy.mapping.ListLayers (mxd)

для слоя в layerList:
    arcpy.AddMessage ("имя слоя:" + имя слоя)
    arcpy.AddMessage ("экстент слоя в с / с dataFrame:" + str (layer.getExtent ()))

    desc = arcpy.Describe (слой)
    if layer.supports ("DATASOURCE"):
        descDS = arcpy.Describe (layer.dataSource)
        arcpy.AddMessage ("экстент слоя в c / s источника данных:" + str (descDS.Степень))
 

Запуск скрипта Script1 ...
название слоя: США (Обобщенный)
экстент слоя в с / с dataFrame: -180.112396694215 8.88321931557688 180.112396694215 79.3719235333962 NaN NaN NaN NaN
экстент слоя в с / с. Источник данных: -6047698.3142 -1568756.4536 2122393.9964 4372931.5431 NaN NaN NaN NaN
Завершен скрипт Script1 ...